О урочиста відокремленість садів
Чомусь дівочий погляд нагадає
Розтуленим губам дає тепло і
Прохолоду шовком покриває
Під шелест плаття листя і трави
Забуті стежки незабуті хвилі
Ховає квіти в той самий туман
Сідає сонце в сад
Стає темніти
Над всім широкий зголуббий ллимманн
1984
