(Гумореска)
Вдень біля кнИжок,
й вечір з ними,
"Мудріший ранок,досить, в сон!"
То так батьки колись жаліли,
Тепер дістав вже й телефон.
Про телевізор вже й забула,
Де аж два пульти, кнопок тьма,
До рук смартфон бігом вхопила
Й мене не чути, як нема.
Там і кіно, й сумне, веселе,
Коти, собаки і свиня,
Співає хтось і матом меле,
Там все є, правда і брехня.
Вночі то спала, то не спала,
Буває всяким в мене сон,
На ноги тільки рано стала —
Хапаю миттю телефон.
Він і розрада, і залежність,
Машини пральної нема!
Нехай, то інше, протилежність,
Бо ж інтернет — то голова!
16.09.2025.
Ганна Зубко
