Земля вся золотава,
аж сіяє,
Сміється синіми
озерами-очима,
Голубить осінь,
ніжить, прикрашає,
Неначе мати,
а земля — дитина.
Вінок сплела,
сорочку вишиває,
Все чепурить,
цілує до нестями,
Тихо по ній,
повільно йде, ступає,
Землі-красі
з очима-озерцями.
03.11.3023.
