Загляда́є проміння в кущі,
Вітер грається пухом кульбаби,
Вже літають, напевно, хрущі,
Упіймати одного, хоча би.
Вже черемуха, певно, цвіте,
Якщо досі іще не відцві́ла,
Більш те гарне цвітіння п'янке
У житті я ніде не зустріла.
І зозулі не чула, й сичів,
І сову захотілось почути,
Солов'їний удосвітній спів,
З-поміж верб, не можу забути.
Хоч би раз в аромат чебреців,
У жасмин той п'янкий,
біля вікон…
Горить захід, й тоді він горів,
Коли з всім попрощалась навіки.
09.05.2026.
Ганна Зубко

УВАГА!
Знайдено помилку — зайва кома
в останньому рядку( перший стовпчик).
Прошу вибачення!