Грубість…,панно, моя провина
Нестерпним бути і терпіння не мати
Це те що змушує моє сумління вмирати
Побачивши вас першого сірого ранку
Він став для мене прекрасним блиском смарагду
Коли зустрів я вас під покривом сирої тьми
Мене місяць теплом оповив
Коли я просто біля вас стояв
Погляд ваш мене чарував
Проте терпіння в мене не поля
І зробивши над собою зусилля
Скажу я, що при зустрічі тебе
Йокає в ділянці лівих ребер
І душа моя, повторює спів соловʼя
Навіть якщо не взаємна ця судьба
<br>Студент
