А хто я така без тебе?
Куди мені йти?
Де в цьому світі моє небо?
З ким життя пройти?
Можливо, кохання – це чари?
Чи може, Бог так розпорядив,
Щоб люди сходились у пари,
І кожен в цьому світі любив.
Ні, ти не друге сонце!
Ти – єдине,
Моя найрідніша у світі
Кохана людино.
Я кожен день проковтую,
Щоб пошвидше приїхати,
І до сих пір продовжую
Тільки тобою дихати.
З тобою у голові тиша
Навіть солодке мовчання
Все позаду, все колишнє
Лишилось тільки кохання.
А мить розлуки сильно пече,
У серці, десь всередині,
Але цей біль обов'язково втече,
Коли ми знову будемо єдині.
Василина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
