Матусею ніжною будеш колись,
Коли твої мрії здійсняться прекрасні.
Маленькі долоньки до тебе тулись,
Даруючи щастя у миті всевласні.
Ти будеш дитині співати пісень,
Колиску тихенько вночі гойдати,
І кожен звичайний, сонячний день,
Любов'ю матусі серця наповняти.
Ти будеш навчати малечу добра,
Любити цей світ і людей поважати.
Якщо навкруги навіть буде клятьба,
Щоб вміла вона лиш любов дарувати.
Ти вранці почуєш: «Матусю, вставай!»
І сонячний промінь загляне в віконце.
Візьмеш, посміхнешся і скажеш: «Злітай!»
Моє ти маленьке, янгольське сонце.
І будуть обійми дитячих долонь,
І перші слова, і маленькі питання.
І ти берегтимеш цей рідний вогонь,
Своє найдорожче у світі кохання.
Ти будеш тримати за руку дитя,
Коли воно вперше тобі посміхнеться.
Це, мабуть, і буде твоє майбуття,
І серце твоє від щастя заб'ється.
Малята потроху почнуть підростати,
І ти їм розкажеш про мрії свої,
Про те, що любов'ю освітлена мати,
І що найдорожчі у світі вони.
Ти будеш матусею доброю дуже,
Турботу даруючи щиро щодня.
Обіймеш дітей, бо тобі не байдуже,
І розквітне від щастя вся ваша сім'я.
Дивлюся на фото — і бачу тепло,
Яке неможливо від всіх приховати.
Немов материнство у серці жило,
І просто чекало свого часу стати.
Ти ніжно тримаєш малечу в думках,
Хоч поки це тільки маленька картина.
Та, може, колись у твоїх ще руках,
Засне найдорожча маленька дитина.
І я не вгадаю, що буде колись,
Які ще дороги життя нам відкриє.
Та хочеться вірити: знаю, колись,
Здійсниться все те, про що серце мріє.
Промовлю: нехай у твоєму житті,
Багато любові буде і жадання.
Кохають тебе твої дітлахи,
І це найдорожче для тебе зізнання.
Якщо ти матусею станеш колись,
Нехай твоє серце від щастя співає.
Щоб Бог дав дитину, невпинно молись,
Бо небо прохання завжди відчуває
<br>Юрій Сіромашенко
