Каже путін: що двіжуха,
Мов повітря треба нам,
Це, як лапша на оба вуха,
Потрібна руським дуракам.
Бо, коли у рашці тихо,
Заходить путін у застой,
А коли всім робить лихо,
То звичайно: він герой!
Розікрав свою країну,
І вже не було на що жити,
Тому пішов на Україну,
Щоб за її рахунок жити.
Але не вийшло, як гадалось,
Не по плану все пішло,
Прямо в зуби як дісталось,
То аж присіло то ху..ло.
їм Україна скрізь закони,
Всім сюрприз приготувала,
Скине нині їм всі дрони,
Щоб та орда не сумувала.
Всі фаєр-шоу і салюти,
Вночі побачите на шару,
Покажемо вам всі дебюти,
Як вам під дупу дали жару.
І так тепер уже щоночі,
Ми вам покажем веселуху,
Не встигнете закрити очі,
Як ми вам скинемо двіжуху.
І до Москви усе поближче,
Наш приближається вогонь,
Який спалить усе до днища,
Й буде свистіти біля скронь.
Україна знов не поведеться,
Царям командувати нами,
І вже той час не повернеться,
Як ми для них були рабами.
З нами краще в мирі жити,
І любов і бізнес буде в силі,
Але орда це і є бандити,
Значіть місце їх в могилі.
Ігор Лівак
