Дві хвилини з життя українців.

То досить неприємні відчуття, коли на волосині висить усе твоє життя.
Працюєш собі на городі мирно й тихо.
Аж раптом, як завжди, зненацька, підкралось лихо.
Підводиш погляд в небо й бачиш – серед кружляючих птахів
Лунають постріли.То наші ангели-хранителі( пілоти)
Полюють на шахеда ворогів.
Задається, що минула ціла вічнсть .
Насправді ж промайнула тільки мить.
Ще постріл. Ще один. І вже шахед униз летить…
А ти стоїш й не знаєш куди бігти й що робити.
Одне ти тільки знаєш точно – що відчайдушно хочеш жити .
І Бога гарячково просиш:" Ти тільки відведи подалі
Те залізяччя смертоносне!"
А далі – подяка небесам й пілотам, що повертаються назад.
І сліз твоїх щасливих водоспад
Услід , перкхрестивши вертоліт, благословляш їх політ .
Зависла тиша..Гвинтокрили відлетіли .
І ще ! Не впав на землю ні один з птахів.На цей раз всі птахи вціліли.
Берешся знову до роботи.
Бо сільська праця не чекає.
Приблизно так ми зараз всі живемо в ріднім краї.
Алла Мельник