Крізь ребра струмом б’є — гаряча хвиля,
І серце робить болісний кульбіт.
Ця мить чужа, але до крику мила —
Вона ламає мій звичайний світ.
Мене прошило наскрізь цим моментом,
Він пахне димом, кавою й дощем.
І почуття, мов восьмим елементом,
По венах розливає гострий щем.
Я знаю наперед цей присмак м’яти
І як ліхтар хитнеться у вікні,
Як буде тінь блукати крізь кімнати,
Малюючи узори на стіні.
Гортає тихо сторінки днів доля,
Що написала нам заздалегідь.
Автографи лишає з краю поля —
І часом… знову прийде дивна мить…
28 червня 2026 р.
