Раптом обірвалося все
Провода, поїзди, літаки
Землю від заука трясе
Замовкли у всіх язики..
Ми прагнемо до істини
Але боїмося прийняти її,
Ми прагнемо свободи
Але не хочемо взяти її.
Тиша. Нікого. Нічого
Лише перший трубний дзвін
Усе живе згине до одного
В попіл зітре світ цей він.
Сонце раптово зійде із заходу
Небо розверзнеться, як розплавлена мідь
Земля стане рівною, без жодного проходу
І все живе у ту мить вмре..
Ми знаємо, що далі буде
Ми знаємо, як в ад не піти,
Але чому від Раю тікають люди
Ми такі тупі? Чи диявол зміг нас заплутати?
Тиша. Все чекає свого часу,
У руках єдиного Творця Всесвіту
Він згадає кожну пісчинку, кожну прикрасу
І все, що таємно ти робив проти світу
А там — лише сморід, брехня та спокуса наживи…
Тиша. Планета вмерла вся,
Пролунає вдруге ріг-
І душа на хвилину вмерла..
І ми всі піднялися з доріг,
І всі заплакали, сльози терли.
«Боже, поверни мене на мить
Я істинно вірувати та каятися буду…
Тиша. Всі під спекою йдуть
Їх мільярди, а Творець всесильний
Сонце над самими головами палить у цю мить
І Суд іде страшний та невпинний.
Кожен свої гріхи на іншого скинути намагається
Але ніхто від Бога не сховається
Тиша. Тисячоліттями всі горять під сонце
У білій пустелі, де немає тіні.
Та чекають тієї миті,
Коли Бог покличе у Своєму велінні.
Страх такий, що матері дітей своїх кидають
Щоб свої гріхи затерти, щоб душі в аду не палали…
Крики, плач, стогін і мольба
Марно все, все вже не має значення
Бог є любов та спокій, де зникає журба
Але в покаранні Він суворий до призначення..
Тиша. Ніч. Холодильник гудить
Я задрімав на мить
Мій розум згадав,
Що День воскресіння настав…
Не зараз, не сьогодні
Можливо, не на моєму віці
Але його ніхто не відміняв
Пам'ятайте, та до Бога скоріше повертайте.
