Десна, мовчиш?…
А вітер гонить хвилі…
Дніпро реве, а ти мовчиш
На глибині й на мілі.
Спокійно поглинає течія
Усе побачене й почуте:
Як гуркотіли гради, бомби
І як кричали люди.
Десна,мовчи!
Бо шепіт твій лякає більше —
Мороз по шкірі і холодний піт,
То, мабуть, вдвічі крику гірше.
Мовчи, Десна,
Про віддзеркалене тобою,
Мовчи про біль і жах,
Що був на полі бою.
Мовчи! Мовчи!
І хай несуть потоки
Усе, що в пам'яті, в Дніпро,
І хай реве широкий…
Листопад 2025<br>Наталія Максимович
