Мамо рідна, а де наша хата?
Що то чорне стоїть у пітьмі?
Мамо, де мій татусь і де братик?
І чому дуже страшно мені?
Ти не бійся, моя ти дитинко.
Все страшне вже позаду у нас.
Тато з братиком зараз в лікарні.
Нам з тобою летіти вже час.
Мамо, можна промінчик цей взяти,
Що з віконичка світить мені?
Доторкнись, моя доня маленька,
Це дорога до Бога тобі.
Мамо, глянь на цю квітку чудову,
Що розквітла посеред руїн.
Це життя розквітає в розрусі
На нескореній нашій землі!<br>Шпак Тетяна
