До Царя

Кривавий і строкатий лик скота,
в пурпурній травці він зітхає,
на благо вам, великим людям,
роги свої ж він відкидає.

У спокої дурному бути
і споглядати, що довкола,
як сонце втягне світло в себе
і срібна тиша світ приспить.<br>Юрій Фінн