Друзі

Ти ледь шепнув мені: "Ми більше не друзі".
Мабуть, ти мав на увазі, ми більше ніж друзі.
Я буду твоєю душею, що розвивається вітром, звучи дітлахів на вечерю.
Ця ніч може стати нам роковою,
Може засяяти, може горіти тобою,
Може і соколом хижим обернутись й до бою
Готувати свої металево-сталеві мужності крила.
Тліти безжально, тліть, що є сила.
І дух у крові, і вогонь запеклих не пече,
Поки ти думаєш що це все маячня лише –
Я буду молитись, мов це служба в Ватикані.
Наслухаєшся, які всі погані
І далі ладнуєш що я не така, мій голос байдужий,
Що борщ надто кислий, і волосся криве,
І все тобі вічно якесь не таке,
А цвіт твоїх очей лілових мовить одне:
Та мені просто байдуже. Все.<br>Анна Швець