Думки ведуть свій облік,
незважаючи на свій біль.
Вони приходять кожен день у рік,
тільки мовчать вони у день.
Коли радію, і серце б'ється,
вони мовчать, і тихо шепочуть.
І тільки в ніч вони вміють розмовляти,
коли ти вже хочеш спати.
Вони проходять в мить,
щоб розбити серце в шмить.
Розмові їхні вже пусті,
коли в середині ти уже пустий.
Бокал шампанського, і сигарети
не врятують нас від осереди.
Бо питання життя і смерті,
чи хочу жити зараз я.
Таке питання перед собою маю я.<br>Делівер
