Я був роздертий болем, відчаю чумою,
Коли побачив і коли прожив,
Як у вогні душа може горіти
Впродовж століть, впродовж віків.
Коли ти вбитий холодом заліза в серце,
Коли тому секунду ти ще дихав, жив,
Ти навіть не встигаєш зрозуміти,
Ти наче був — і в одну мить у прірву полетів.
Коли життя з корінням вирване без жалю,
Коли земля згоріла до золи,
Коли нового там вже не зростити,
Хоч що на ній не посади.
2026 рік
<br>Гигиняк Вячеслав
