Наші діти ростуть в час війни,
Ось такі в них сьогодні пригоди:
Недогуляні сонячні дні,
Недовиспані зоряні роки.
Наші діти ростуть в час війни,
Де вже звично сирени лунають,
Де шахеди летять вдень, вночі,
Очі небо собою тримають.
Наші діти ростуть в час війни,
Вчаться жити в тривожнім неспокої,
Гуркіт рве тиху ніч на шматки –
В коридорах шукаємо спокою.
Наші діти ростуть в час війни,
Де у школі проводять навчання,
Вчаться жити й любити вони,
В бомбосховищах часи виживання.
Наші діти дорослі такі,
Глянь в їх очі, там щире кохання,
До своєї святої землі,
І до першого в любові зізнання.
Наші діти ростуть в час війни,
Але духом стають поряд з нами,
Щоб країну свою вберегти,
І надією жити роками.
28.03.2026
<br>Віктор-Севила
