Іноді уява покидає мене.
Вона блукає дивними стежками й, заблукавши всього лише раз, відкриває необізнані речі.
Побувавши в таких красивих місцях, здається, що скоро все закінчиться, і я опинюся там, де панує постійний спокій, де відчуваєш себе живою.
Іноді хочеться від усього відмовитися й жити в цьому уявному світі —
де ти будеш живою, бажаною, коханою, цікавою.
Іноді світ здається надзвичайно жорстким, іноді — прекрасним через свої дари природи.
Та все ж через суспільство, яке нас оточує, яке диктує, як правильно жити, ми стаємо тими, ким є: постійно втомленими, з різними проявами депресивного стану, але живою?
Це дивне слово — «живою».
Воно означає все
і водночас нічого.
Живою…
А що насправді означає бути живою?
Софі
