Життя у своїй шкаралупі,
Коли ти нікому не треба,
Коли дні ідуть за днями —
Торг неможливий для тебе.
Коли похід в магазин
Став розвагою нині,
В минулому лишились всі
Захоплення твої дитинні.
Коли під вікном стоїш,
Рахуєш, скільки прохожих
Повз тебе кудись біжать,
На тебе вони зовсім не схожі.
Коли ти вже поза грою,
Лиш глядач, нікому не нужний,
Проходять сірі дні,
Минають повільно і дружно.
З тобою лише думки
Про роки, що вже пролетіли,
Сховані в пам’яті кучугурах,
Мов весняні води, змарніли.
Сперечаються з пам’яттю думки,
Ведуть свій рахунок суворий:
Що в житті було правильно,
А що — поза заліком, в горі.
Життя у своїй шкаралупі,
Де ти нікому не треба,
Бредеш у натовпі швидкім,
До свого порогу — під небо.
19.02.26
