Завіти, як договори складають між людьми і Богами,
Хтось виконує їх, а інші ні.
Є вічні у різних вір.
Боги суворі за невиконання, хочуть отримувати плату.
При житті вірність і покора, дає благоліття,
Що душа і тіло побажає.
А вкінці віддасть, все що має,
А самим ввійде в могилу.
Стане, харчом для черв'яків,
Душа, напевно повернеться до свого господаря.
Щоб звітувати про прожитий вік.
Або іоном в космосі стане.
Хтось навчився дурити друг друга,
Що совість, тупою стала.
Закони і угоди стали кайдани,
Що сім'ю в рабство продали.
Хтось за привілеї і посади,
За гарний смак перед елітою.
Клієнтів хоть лови сітками.
За багатством підуть у пекло.
Заповіти перед смертю пишуть,
Щоб всі були рівні між собою.
Думають, що не будуть конфліктів,
Бо ділити через суд було не чемно.
Все оставляють після себе,
Дома, речі і пам'ять свою.
Щоб передати нащадкам на зберігання,
Але викидається, як непотріб.
Були потрібні при житті,
Цінували, а потім забули.
Що з любов'ю вкладалося тут,
Але остаточно нікому не потрібно.
Денис Третяк 17.09.2026
<br>Денис
