Серце б'ється в такт життям важким,
Не завмирають втрати та рани.
Та в тиші останнього дня, затишно,
Минають болі, гаснуть страждання.
Виходжу із туману, де шукаю спокій ,
Це так дивно , так не привично .
Хочу в очі їй подивитись, відчути її дотик,
Щоб ніколи не померти, у коханні жити вічно.
Нехай серце б'ється, нехай жити важко,
Але в останній мить своє буття я завершу.
Бо хочу їй у очі подивитись ще раз,
І хай затишно померти стане моїм останнім акордом<br>Володимир Рекуш
