Запроси мене на побачення,
Я забулась, як це відбувається
Час і місце не має значення
В один одного знов закохаємся!
Ми вже інші, усе змінилося…
Почуття не вирують вітрами!
Добре те, що вони лишилися,
Кольоровими сухоцвітами…
Запроси мене на побачення
Пригадаєм, як все починалося
Не сміятимусь, я розплачуся,
Стільки болю в душі назбиралося!
Ти запевни мене, що приваблива
Що не втратила ще цікавості…
Що мій погляд усе ще звабливий!
Я забуті відчую всі радощі!
Запроси мене на побачення!
Подаруй мені квіти улюблені,
Ми попросим у Бога пробачення,
За наше щастя загублене!<br>Тетяна Осипенко
