А знаєш, я нарешті відпустила,
Це сяйво мрій, яке мене губило.
І знаєш, та образа вже не прийде,
Бо вибір мій – не жити в користь злидням.
А знаєш, я так довго плакала, страждала,
Все думала, та що ж зі мной не так?
Не розуміла поклику нахабно,
Доки упевненість не взнала я на присмак.
Ти знаєш, зараз я щаслива,
Не дивлячись, що з донькою сама!
Я піднімаюся з колін невпинно,
Потрохи створюючи нову версію життя!
Ти просто знай, лише хорошого бажаю,
Ти посміхайся, змінюйся, іди вперед.
Роби все те, що серце тобі скаже,
Але мою сім'ю облиш насамперед!<br>Олександра(_Alex.aaa_virshi_)
