І знову кличу тебе в сни,
Й не пам’ятаю, коли звала,
Тихенько, крадьки підійди
І заспівай, засумувала.
Хай зазвучить знов голос твій,
Хоча його я не забула,
Такий могутній і низький,
А я би вгору потягнула.
Прекрасний був колись дует,
В роки далекі, ще у школі,
Тепер один із нас поет,
Могила іншого у полі.
08.04.2026.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
