Знов наснилась ти мені,
Що я в тумані десь блукаю,
З ліхтариком Тебе шукаю.
Аж раз й мені поталанило,
З'явилось дивнеє світило…
Я думав вибився із сил
Та помилився, знов ожив.
Побіг на зустріч обійняв
І більше вже не відпускав.
Бо знав, якщо і відпустити…
Не зможу я без Тебе жити!
