Ці солодкі думки наповнюють кімнату..
Пришвидшене дихання, слабшають руки.
Я так хвилююсь, немов йду на страту.
Немов буду терпіти страшенні муки.
Дим божевілля з присмаком винним
Розтікся в легенях, наповнив вуста.
Безглуздо казати "ні в чому не винен",
Правда, на диво, занадто проста.
Ви захопились, а я піддалася.
Тож, не виніть в цьому лише мене.
Мокрим цілунком весна розлилася,
Пообіцяйте мені лиш одне.
Думати вранці, вдень і вночі.
Лише про мене, солодку й невинну.
Туманом закриту, десь вдаличі.
Димом обкутану, з присмаком винним..<br>Хейленко Валерія
