Й тоді, як умру я,
Й тоді, як істлію,
Красою затчу я
Зоставлену мрію.
У вічній мовчанці,
Де спогадів тінь,
Зійду я у ранці
Крізь темряву й тінь.
Зів'яла троянда
На серці в журбі,
Та пам'ять про мене
Залишиться в мрії.
І навіть у смерті,
У сірій імлі,
Красою заграє
Той світ на землі.
<br>Олесь Тичина.
