кайдан кохання

з тобой була ніби як чудачка
хотілось тільки вуст твоїх
і мріяла як та дивачка
і тянучись з тобою немов гріх
та тлію знову я як вогник
і серце падає у грім
кричу що хочу вже до дому
а справді б я б прийшла до твоїх ніг
це божевільно зовсім
повторюю це в голові
та серце розриває
коли ті дотики існують лиш у сні
кохати справді я не вмію
та доля вирішить все взагалі
зустрінимося мій юначе
не сумнівайся у мені<br>Дарʼя