Закружляв снігопад вже каштановий,
Його свічі яскраво горять.
Навіть вітер тепер не погасить їх,
Зміг тепло їхнє він відчувать.
У весняному буйному мареві
Серед зелені вогники ті
Забіліли пахучими чарами,
Ніби вперше їх бачиш в житті.
Ті біленькі каштанові кучері
Диво-травню на плечі лягли.
І захоплюєшся, і дивуєшся
Скільки б ти не дивився на них.
2020 р.
