Квітень

Холодний кисень забив всю глотку
В пустому місті панує гамір
Кислотний дощ поглинає море
По сірій стрісі спливає дим
Мої чоботи в багні стікають
З дорожніх знаків сповзає фарба
В моїм поклоні чванлива слина
На горизонті ряди дерев
Під мертвим гіллям зогнилий лист
Шпаків скелет – великий хист
Під птаха свист гуркіт машин
Сміюся тихо – квітень йшов
Я озирнувсь – мене нема
Уже не буде під дощем
Кастетом в лоб: "Гей, посміхнись!"
Регочу тихо – квітень йшов <br>Wald May