Гримить над степом козацька слава,
Де вітер вільний, мов доля жива.
Де шаблі блищать у променях ранку,
А серце не знає ні страху, ні зла.
Пливуть човни по Дніпрових хвилях,
До бою сурма зове козаків.
Вони не схиляли ні спини, ні сили,
Вони берегли свій край від ворогів.
Вкраїна – земля, що в крові проросла,
Що волю плекала крізь бурі й віки.
І поки у серці палає іскра,
Стоятимуть гордо її козаки!<br>Карпець Ростислав Ігорович
