Козача Лопань

Моє село Козача Лопань,за що страдаєш нині ти?
За що ці обстріли жахливі,чим провинилось нині ти?
За що тобі такі знущання,пожежі,знищене село?
Життя нема,воно замовкло,чекає нас всіх лиш воно.
І ми повернемось,я вірю,загоїм рани всі твої.
Всі знищені війною ринок,школи,домівки постраждавші від війни.
І знов розквітнеш ти моя Козача я вірю й тільки пам'ятай, як зараз не була б далеко ти наймиліша,кращої нема!<br>Марина Пипенко