Кохав її

А кохав її - як зиму та весну!
Я біг до неї попри лід, та попри осінь ту!
Тримав піони такі милі, милі..
Але забув.. що любить лиш троянди білі..

Я біг туда, щоби купить троянду
Ну ту таку, немов фіалку
Але приходячи назад
Зобачив її там, та дав я крок назад

Но обіцяла, та й клятву начебто давала
Будемо разом, попри осінь, попри зиму, попри сильний шторм..
Але не витримала зливу
Та й дуже швидко змило..

Вона любила воду, боячись дощя
Вона любила рибу, боячись гачка
Вона любила тих людей, побоювавшись публіки
А я кохав лише її, попри темні сутінки.