І ти застрягла у темноті думок,
Як я пішов минулої весни,
Закрила серце й душу на міцний замок,
І ти тікаєш, від клятої війни.
Ти написала про свою любов в листі,
І біль у серці, роздирає груди,
Але знай, що навіть у пітьмі,
Я завжди поряд, ти знайдеш мене повсюди.
Минуле, для тебе вже в’язниця,
Тебе тримають сильні почуття,
Тепер для всіх велика таємниця,
Коли кохання відлетіло в небуття.<br>Микола Назарук
