Вірші про кохання: сучасна любовна лірика від наших авторів

БІЛИЙ СНІГ Білий сніг на зеленому листі, Білий сніг на зеленій траві, А калина в червонім намисті, Багряніє в ранковій імлі. Білий сніг намистинок торкався, І кожнісіньку він цілував, Так в любові калині зізнався, Й дуже ніжно її обіймав. ПРИСПІВ Білий сніг, білий сніг, білий сніг, Білий сніг […]

Я вдихаю твою ласку, Чистий подих моїх мрій, Я потрапив в гарну казку, І здається сам не свій. Ти торкаєшся мов світло, Що пробуджує життя, І між нами кожна мить Це найкращі відчуття. Я втрачаю всі слова, Коли очі твої грають, Бо в них ніжність ожива Й моє […]

Ти моє диво живе, незбагненне, Світло, що в серці палає щоденне. Подих весни у зимі та зелене Поле, надій у душі лиш для мене. Ти — моя тиша й мій грім водночас, Мій теплий світанок у прохолоді. Все, що шукав я в безмежжі, — це в нас, Все, […]

В тобі світиться любов — Немов світанок на долоні. Тремтить мій подих знов і знов, Коли торкаю твої скроні. Твоє тепло мені — як кров, Що б’ється в серці однотонно. Торкнись — і оживе все знов, Моє бажання невимовне. Ти — мов вогонь серед ночей, Який не спалює, […]

Ти — моя любов і біль. Моя пожежа над дорогою, Мій темний шлях, і світла ціль, Мій спокій, зірваний тривогою. Ти — наче буря у мені, Що рве на клапті всі мотиви, Та в тій нестямній глибині Я чую пульс — такий правдивий. Ти — мій розпач і […]

Вона — пелюстка сонця в ранку, Що випромінює мені тепло. У кожнім кроці — світло й танок, У кожнім подиху — добро. Торкнеться — і розквітнуть мрії, Заграють кольори життя. Вона дає душі надії, Дарує серцю відчуття. Її усмішка — промінь ніжний, Він обіймає, як теплі слова. І […]

Ти ходиш тихо між думками, Як промінь сонця крізь туман, Торкаєш серце теплими руками, Зцілюєш рани, що ховалися там. Ти бережеш мої світлі надії В долонях ніжних, наче світ. Ти — тиха сила серед мрії, Що повертає до життя політ. Твоя присутність — мов світанок, Що розганяє ніч […]

Вона — мов світанок у тиші безкраїй, Де сонце торкається ранніх росин. В її очах — небо, що знову чекає, На диво, народжене з наших хвилин. Вона — мов мелодія хвилі у морі, Що грає на струнах небесних чудес. Її погляд — політ, вічність в просторі, Я в […]

Вона кохає — і світ оживає, Її тепло розтоплює лід. В очах вогонь ніжно палає, У ньому — всесвіт і блакить. Вона, мов полум’я вечірнє, Що тихо гріє і буде манити. Її любов — не просто мрія, Це сила, що може зцілити. Торкнеться — і душа розквітне, Згорає […]

Її сміх — жайвір над полем, Що будить світанки з роси, Він лине у небо поволі, Як акорд неземної краси. Він гріє, коли холодніє, І тане у сонячних снах, Він серце моє оживляє, Як промінь у рідних руках. Її сміх — то радість і диво, Що крила дає […]

Вона — мов світанок над морем кохання, Де сонце торкає хвилі тепла. У погляді — ніжність, у слові — бажання, А в серці — безмежна любов ожила. Її дотик — політ, що не знає упаду, Її голос — музика ранніх зірок. Коли поруч вона — не потрібно параду, […]

Очі твої — мов небо після зливи, У них спочине мій яскравий день. Вони такі глибокі й полонливі, Що серце просить про любов пісень. В них промінь сонця ніжно тане, І грає вітер між зіниць. Очі, в яких світанок стане, Й зникає шепіт таємниць. Коли дивлюсь — втрачаю […]