В шикарній зелені все тоне,
В яскравих променях сади,
Красою літо наче дзвоне
Та я фанатка простоти.
В осінніх днях її лиш бачу,
Серед туману і дощу,
Час, не задумуючись, трачу
На ту ідилію просту.
Для оптимістів, бо веселе,
Підходить літо, якось так,
А мені сум дорогу стеле,
Іде зі мною на контакт.
Там, де простіше — там миліше,
Чи угорі, чи на землі,
Навіть тоді, коли пізніше
Злітають в небо журавлі.
Вслухаюсь в шелест поріділий,
Красу вишукую просту,
Де інший колір, поруділий,
Покритий краплями дощу.
21.06.2026.
Ганна Зубко
