Криком

Кричало криком журавлиним,
Летівша зграя десь в далі.
Кричало серце лебедине,
В тузі, у страшнім жалі.
Ридала матінка за сином,
А він більше не промовить слів,
І тільки батько сивий-сивий,
Дивиться у даличінь.
Шукає там оту пташину,
Що скаже:" Татку, я живий!"
Та серце знає, що немає,
Що забрали іроди оті.
Як ж болить батькам-сиріткам,
Хоронить своїх дітей,
І чекають вони з неба,
Хоч пари слів чи облік, тінь…
Що прийде до порогу,
Скаже:"Чого ж такі сумні?"
Та буде знову свято,
Бо їх син прийшов живий.
<br>Аня