Бачить наша кішка Гера,
Чорна начебто пантера –
Хтось розлігся під дверима,
Тільки блимає очима.
Підійшла до нього ближче,
Підняла своє хвостище
Та поставила трубою,
Спину вигнула дугою.
Зашипіла на звірятко,
Чорне-чорне цуценятко.
А воно теж хвіст підняло,
Ним привітно замахало.
Потім скочило до кішки
І лизнуло їй манішку.
Та застигла, розгубилась.
Де вся злість її поділась!
Бачить наша чорна кішка –
В цуценятка теж манішка !
І замислилася кішка:
Може родичі ми трішки?
<br>Світлана Сомош
