Тьохкання понівеченого нутра.
Нарікання на підробну витривалість.
Безупинні намагання пера,
Результат – необережна невдалість.
Провокативна людська природа
Здіймає температуру вгору-вниз,
Температура – маленька перешкода,
Емоцій в тілі нескінченний бриз.
Неспокійна клітин мільйонна колонія,
Крок за кроком збивають з пантелику.
Її всесильна королева, – лавагонія,
Дарує мою слабку систему материку.
Нерви по всьому земному шару,
Клопочуться без мене за усіх,
Лавагонія створила примару
У пастці, темниці твоїх втіх.<br>Владислав Єрілов
