Ти можеш уже не вірити мені
Давай біжи! Не озирайся!
У вечорах липневої скорботи
Так і не змогла віднайти щастя
А ти пішов. Та я не одиначка
З собою я залишила любов.
Твою? Свою? То була лиш гарячка?
Невже я обпеклася нею знов.
Не згадуй більше, голови не мучай
Від того що ти сам відрік
Бо у вечорах липневої скорботи
Мене лиш сум позастеріг<br>Настасія
