Листи з України

Листи з України писала калина
До білокорих російських беріз,
І падали червоні краплини
Чи то крові її, а чи сліз.
"Ой, подружко люба, ой подружко, мила,
Так страшно у ріднім краю.
Вчора" Градом"яблуні обпалило
І змовкли зозулі в гаю.
Літають ракети, лунають тривоги,
Немає спокою ні дня"...
І ягоди спілі впали на дорогу,
Де схилила калина гілля.
"Ой, подружко люба, ой подружко мила,
Приїдь, забери своїх ти синів,
Вони лежать не у братських могилах,
Просто лежать серед полів.
А наші діти в напівмертвих містах
Без дому, без води, без їжі...
І страх смерті у їхніх очах,
Бо поряд ворог, як звір хижий ".
Не пробачить Україна через роки
Ворогу, що у неї стріляв.
А береза мовчала, сходила соком
І серед віття її вітер гуляв...