Листок

ти мій листок , мій чистий папірець
в мені написані рядки чекання
я одинак … а ти душі знавець
ти моя мрія , істина , зізнання
ми сам на сам… а нивою життя
крокують наші душі непомітно
я твоя книга … правдонька твоя
що розквітає весною привітно
цілющий промінь твого почуття
вкарбований словами у століття
а я все йду… все далі … навмання
бо твоя книга – то моє життя
навіщо , запитаєш , кожен раз
один сюжет відтворюєш недбало
я відповім – настав мій час
мене , нарешті , щастя відшукало
і кожна книга то чиєсь життя
з якого черпаєм своє уміння
і не журись , що йду я навмання
ти лише мить , а книга покоління…
2007 рік.<br>Лана Краска