ЛИШИЛИСЬ СПОГАДИ ОДНІ

Ступає росами вже ранок,
Туман приборкує за мить,
Кого́сь чекає вже сніданок,
А хтось на пошуки летить.

В воді стоїть вже по колінця
Сіренька чапля — рибу жде,
З відра, налитого по вінця,
Кінь біля тину воду п'є.

З верхів'я горлиці зліта́ють,
З криниці воду хтось бере,
А горобці з курми збирають
Зерно посипане дрібне.

На волю рветься дим крізь комин,
В печі сніданок і обід,
У хаті рух, дитячий гомін,
Реве корова край воріт.

Вже молоко парне у чашці,
І хліб з варенням у руці,
Та ще копною на тарілці
В свіжоспечені млинці.

Поїли й га́йда всі до праці!
Хтось до корови, хтось — в дворі,
Хтось біля сіна, хтось на грядці…
Лишились спогади одні.

21.09.2026.
Ганна Зубко