Любов — це тільки увертюра
Перед виставою життя.
Любов як спалах промайнула,
І час настав для сприйняття.
Шторми, негода, сонце, спокій —
Усе минає у житті.
І в цій борні, щодня жорстокій,
Хтось поруч йде в твоїм взутті.
Любов — страждання й насолода,
І в їхнім вирі — знову ти,
Вона дає нам лиш нагоду,
Усе гріховне відвести.
Життя, як метроном щоденний,
Карбує кожен новий крок,
То спалах пристрасті шалений,
То біль від болісних думок.
Зв’язок із рідною душею —
Це найскладніше у житті:
Іти під бурею однією,
Не залишитись в самоті.
Не вір тому, що все так просто,
Не вір облудливим словам.
Серця відкрийте для любові,
І щастя посміхнеться вам.
01.07.2026
