мовчання гірко за слова зобразить більше
шепочуть пусті звуки: "кинь вагання"
сон відберуть нічний даремні сподівання
на наш світ з мрій, де зорі яскравіші
в житті вони – прості знайомі знову –
їх душі міцно сплетені по долі
без нього їй нестерпно в цій неволі –
остання в думках тьохкає розмова
їй сил не стане вкотре довіряти
впустити в серце бракувало міці
на жаль, вона осягне в свому віці
"людське кохання годі й уявляти"
<br>Уляна Шемонаєва
