Лялька

Чути стогін , чути крик ,
Вогонь нині ще не стих…
Серед пострілів і градів ,
Іде дівчинка , в руках у неї лялька,
Іде з дому , через катів
Самотня іде , а руках лише лялька,
Але навіщо їй лялька,
коли нема поруч батька ?
Нащо їй сонце і хмари ,
Коли немає поруч мами ?
Іде й не чує не плачу і не крику,
Іде собі на зустріч у формі чоловіку,
Тепер він її оберіг –
Провідник у тисячу незвіданих доріг…<br>Єрьоменко Артем