Ось світанковий раночок настав , І соловейко весело защебетав. І квітоньки синьо-жовті розквітають, І щирі серця у моїй душі панують. Вийшов , я з хатинки , наче своєї , В українському костюмі , як патріот рідної землі. В саду великому , наче чарівному , Збирав я овочі свої. […]
Вона сама собі усе придумала... Поплакала, посихувала і прийшла, Уже не та, а інша не надумана! Вона сама всю відповідь знайшла... Бо він вважав, що на краю стоїть... І вже давно, все мовчки переносить! І всім плювати, що йому болить... Він - чоловік, все витримає І все зносить... […]
Смуток від болю і печалі на лиці Вона ховала під вуаллю. Своєю ходою по землі вона Брела мов у пітьмі. І очі лиш тоді до неба підіймала, коли з молитвою до нього йшла. І тихо так її уста молитвою горіли. За сина, за чоловіка, за брата на війні. […]
Десь загубитись --- в лісі, в лузі, Чи у снігу, чи поміж трав, Сухій, слизькій нехай дорозі, І щоби вітер пригортав. Його свободою обвитись, Спуститись пагорбом крутим, В річкову далеч задивитись Під чистим небом голубим. Хай дощ бере в обійми мокрі, Мороз пощипує, трясе... В такі приємні миті, […]
Помалу день іде, плететься, Вітрець дворами гонить, Тихо із комина дим в'ється, --- То хата люльку курить. У білій шапці кущ край тину, На сонце поглядає, Стягнув поволі, шапку кинув І плечі розправляє. В'їжджа в упряжці кінь в ворота, Слід ззаду доганяє, А двір роззявив свого рота Та […]
Хмари пливуть, мені б за ними, Куди --- байдуже, вийти б з стін, Дні в них і ночі притомили, Тягне до простору, до змін. Вдихнути хочу вітру ласку, Попасти погляд поміж трав, Хочу в просту, природи казку, Яка без назви і без глав. Услід за хмарами податись, Не […]
Вже неважливо в яку пору На кручу зійду і згори Вестиму з хвилями розмову Про всі минулі ті часи. Як очі пестили, любили І річку, берег, і луги, Завжди думки туди летіли, Коли на відстані були. В весну ту, зиму, літо, осінь Знов зазирнути б, ще зайти, Перед […]
День за днем все іде, пролітає, В невідомість тривожну веде, Клен вже листя поволі скидає, Недозріле іще, сумне. Пригріває знов сонце, зник вітер, Походжає все жовтень двором, Як прогнати журбу, де подіти? Наче тінь, усе ходить слідом. Забреду десь, в тумані сховаюсь, Під покровом нічним, уві сні... Непомітно […]
Дівчинка моя. Вір в себе так, щоб навіть зірки слухали мрії твої. Дівчинка моя. Кохай так, Щоб навіть земля чула ритм серця твого Дівчинка моя. Посміхайся так, щоб посмішка твоя зігріла навіть сонце. Дівчинка моя. Радій так, щоб сльозам твоїм від щастя Заздрило навіть море. Дівчинко моя. Дихай […]
Всі чекають дива. Всі чекають казку. А зима, зимою і була. Лиш домівки вогником зігріває. Падають сніжинки і Кружляють навкруги. З білою стежиною морози До нас прийшли. Холодно зайчаті, холодно лисі. Холодно зимою надворі. Тепло лиш в хатині З кавою біля печі. Всі чекають дива. Всі чекають казку. […]
Я дам тобі право сидіти Зі мною за столом. Я дам тобі право лежати Зі мною в ліжку. Тримати за руку Теж дам право тобі. Тоді! Коли побачу в очах Любов і жагу. Адже очі дзеркало душі. Серце, віддам. Ось. Тримай. Я стою біля дверей і стукаю. . […]
Сукню нареченої вдягла. Казку я собі намалювала. Повірила в кохання і добро. Примарою для себе стала. Я так хотіла повірити в любов. В ту, що для себе малювала. На вівтар сімейного щастя Я своє життя поклала. Згубила я себе о тут. Ні, я зараз не про Сімейне щастя. […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.