Дрімає день, без вітру спокій, Вже в міру дихає тепло, Плететься з возом одинокий, Гривастий кінь через село. Хтось поганяє, мовчки править, Кущі мелькАють із боків, ГрудкИ копИтами кінь давить, Не залишаючи слідів. Скриплять колеса,ніби стогнуть, Сідає порох в бур'яни, Аж ось і берег, сіно горнуть, Кінь потягнувся […]
Картини — мов вікно у ніч, Де світло гасне, гасне клич. Вони зависли на стіні, А інші — творяться в мені. Картини пише час живий, І пензлі мріють кольорові, Але в пітьмі моїх повік Зринає чорний їхній крик. Закрию очі — і здається, Що серце фарбами заллється. Не […]
Ніч, закосичена літнім дощем. Спрагло запечені губи землі. Сльози росою скрапують з листя. Крильце метелика ніжно вібрує. Вітер травинки у коси сплітає. Порох з повітря смокче вологу. Нудно стрекоче коник у житі. Зорі ллють сльози рясного дощу. 31.03.1998 ©Ірина Вірна
Віддзеркалення вічності у хмаринах неба. Для когось - звично, а комусь - так треба. А хтось споглядає на хмари збентежено, Бо фантазії втілює свої необмежено. Хмарка-коник, хмарка-зірка. Та хмаринка як ... (На що схожа вона? не можу дібрати римовані слова: розірваний на шмаття клапоть паперу зіжмаканого... Де ж […]
Підкрадається кішкою ніч навшпиньках. Відчувається холод опалих крижин. Тріснув десь лід образ (ледь чутно) вже забутих дитячих мрій. Під повіками сни мандрують - засинає вечірня пора. Не цікавить і вже не турбує круговерті щоденної метушня. Добраніч. 2025 р. ©Ірина Вірна
Загубився мій світ у минулоріччі, у різнотрав'ї мрійних сподівань. Хтось шукав виправдання одвічно. Хтось так прагнув прощення й страждань. Мінливо життя протікає. Вже звично. Що чекати від нього? Зізнань... Загубився мій світ у минулоріччі. І сьогодні не треба від згублених мрій виправдань. 15.02.2025 ©Ірина Вірна
Разом йдемо, за руку візьмемо, Єдністю сил світ новий створимо. Нехай кожен голос, кожен щирий сміх Поширює радість, як промінь сонячний. Обіймемо різноманіття, кольори, Відкриємось душами, подаруємо мрії. В дітях наших - майбутнє живе, І разом ми зможемо все подолати ще. Вчимося розуміти, вчимося прощати, Спільно будуємо шлях […]
Одного разу ти сказав мені, що я тебе приворожила. Але за законами будь-якої магії потрібна за це жертва. І твої такі яскраво-блакитні з часом вкрилися цвіллю. А в мої коси поступово вплелись нитки сивини. Після цього раптово я замислилась: чи насправді приворожила тебе саме я? Можливо, моя жертва […]
Під синім небом хвиля грала, Сріблився в променях пісок, Верба все листям устеляла Широку стежку, де горбок. Той горб --- маяк понад рікою, За нею дивиться здаля, Там не буває хвиль горою, Повільна, тиха течіЯ. На тім горбі думки плелИся, Тулився вітер, обіймав, Злітались мрії --- не збулися, […]
Під синім небом хвиля грала, Сріблився в променях пісок, Верба все листям устеляла Широку стежку, де горбок. Той горб --- маяк понад рікою, За нею дивиться здаля, Там не буває хвиль горою, Повільна, тиха течія. На тім горбі думки плелИся, Тулився вітер, обіймав, Злітались мрії --- не збулИся, […]
Накриває ковдрою задушливо-терпкою Уява. Починаєш гортати сторінки думок - звична справа. Натикаєшся на колючо-болюче. Згадка. Складаєш пазли слів у вежу - пластир-латка. Залатати б спогади дірчасті, зшити нитками, хірургічним швом. Щоб фантазія стала в радість, а не катом - колишніх сонетів вінком. 2025 ©Ірина Вірна
ІСТИНА Чи квіти хтось посіє, чи жита́, Чи висипле на тацу небо зо́рі, В усьому є та правдонька свята́, Де дякувать за все і Богу й долі. В усьому є та правдонька свята́, Яка в житті показує дороги, Несемо кожен ми свого́ хреста І оббиваєм з ним якісь […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.