Вірші про життя: філософська лірика та роздуми

Пригадались зимо́ві світанки І такі, де морозів нема, Вечори із життя, дні і ранки, І нічна пригадалася тьма. І горбиста дорога з болотом, Тихий став і місточок здаля, Невелика хатина із плотом, Що фортецею звала рідня. Пригадалась черемха розквітла І підсніжники поряд, хрущі, І веселка, мов посмішка світла, […]

Вже пізній вечір, свіжий подих, Самотній місяць угорі, Перед очима все, навпроти Горять яскраві ліхтарі. Вслухаюсь в тишу, що нависла, В гілля тремтливе край вікна, Де пара го́лубів притихла, До свого тулячись гнізда. 21.09.2025. Ганна Зубко

Вже пізній вечір, свіжий подих, Самотній місяць угорі, Перед очима все, навпроти Горять яскраві ліхтарі. Стемніле небо, зірка блима, Така далека і мала, Не йду, вікна ніяк не кину, Вдивляюсь в сутінки одна. Вслухаюсь в тишу, що нависла, В гілля тремтливе край вікна, Де пара го́лубів притихла, До […]

ТарабонИть дощ по асфальту, В вікно постукує злегка, ЛюблЮ таку погоду змалку, Де інша осінь, ледь сумна. Піти б під дощ та по калюжах, Зайти в болото десь злегка, Донизу гнуться жовті ружі, Трава кошлатіє густа. ЯкбИ у берег, поміж лози, До хвиль з дощем, піском пройтись, ЯкбИ […]

Тут, де живу, лісів немає, Нема діброви і гаїв, Із саду осінь виглядАє, Блукає поміж берегів. У справжній ліс йти б без зупинки, В красиву тишу, між птахів, Та вільний час мій,до хвилинки, Вже непомітно пролетів. Та і писати тем немає, Вже задихаюсь серед стін, А на природі […]

Тут, де живу, лісів немає, Нема діброви і гаїв, Із саду осінь виглядає, Блукає поміж берегів. У справжній ліс йти б без зупинки, В приємну тишу, між птахів, Та вільний час мій,до хвилинки, Вже непомітно пролетів. Та і писати тем немає, Вже задихаюсь серед стін, А на природі […]

Осінь топчеться біля порогу, Трусить яблука спілі в саду, Вийду стежкою знов на дорогу Та в долину, до річки зійду. Берег інший, там спів не лунає, Шелест інший, трава десь руда, Жовкне листя, потиху спадає, Все так само хлюпоче вода. Прохолоду уже не шукаю, Вона всюди і стежка […]

Знов боса берегом іду, З трави збиваючи росу, Не відчувають ноги, ні, Бо не насправді, уві сні. Тої напитися б роси, В чобОтях, босою пройти, Хоча смаку не пригадаю, Та і чобіт давно не маю. Відчути б вітер в сні, обняти, Руками хвилю упіймати, Дощі і тихі, і […]

Оберемки квітів, носити на руках, Місяць, зорі, море — все в його словах. Очі блищать, серце тремтить, Уява летить — її не спинить. Ми жінки, штучки ще ті, Вуха маєм чималі. «Заводська прошивка» — то дрібниця, Нерви у порядку, з гумором дівиця. Тож хай балаканина лине, А справи […]

Кава. Вранішня........ Смак гірко-солодкий, Міцно-гарячий, Розтікається в думках, Руйнує мозок у словах - слова в надіях. Початок дня - щоденне майбуття. Спрага моя. Вечорова .......... Смак ніжно-мигдалевий, Тепло-сонний, Всотується в кожну тіла клітину, Збирає докупи пазли з дитинства казки. Початок ночі - звіт про турботи жіночі Ще хочу... […]

Не купиш любові за серебро чи злато, Не вимірять щастя вагою грошей. Душа — не крамниця, не біржа багата, Їй треба простих, але вічних речей. Не купиш обіймів, коли серце мліє, Не продаси щирість в обгортці краси. Тепло, що зігріє, — не з банку надія, А погляд рідний […]

Розгортаю очима всі хмари, Поміж хвиль,наче, морем пливу, Слабозрячі, але наздогнали Там, далеко, пташину малу. Голубина вслід зграя злетіла, Крикнув крук на високій сосні', Як вони я би також хотіла, Не піднятись безкрилій мені. Маю ноги --- землею ходити, Маю руки --- трудитись на ній, Все очима до […]