Тут, де живу, лісів немає,
Нема діброви і гаїв,
Із саду осінь виглядає,
Блукає поміж берегів.
У справжній ліс йти б
без зупинки,
В приємну тишу, між птахів,
Та вільний час мій,до хвилинки,
Вже непомітно пролетів.
Та і писати тем немає,
Вже задихаюсь серед стін,
А на природі кінь гуляє,
Табун недоєних корів.
Блукала осінь також снами,
Час сторінкИ перегортав,
Знайшлось село поміж полями,
Лісок і з лебедями став.
13.09.2025.
Ганна Зубко
